Замітка про зустріч магістрів-прикладників із учасницями міжнародного мовознавчого проєкту

24 березня 2025 року відбулася зустріч магістрів-прикладників з авторами колективних монографій в рамках угоди про співпрацю між Львівським національним університетом ім. Івана Франка, Варшавським університетом, Мюнхенським університетом Людвіга-Максиміліана та Вроцлавським університетом. Результатом цієї співпраці стала презентація колективних монографій, які досліджують українську мову в широкому соціокультурному контексті та її зв’язки з іншими мовами, аналізуючи вплив суспільних процесів на її систему, структуру, функціонування та вживання. На зустрічі учасниці проєкту представили свої напрацювання, які охоплюють широкий спектр мовознавчих проблем. Зокрема, були презентовані наступні дослідження:

- Горда  Оксана, канд. філ. наук, у своїй статті «Галицькі шкільні граматики української мови в другій половині ХІХ століття: пошуки термінів на позначення понять словотвору» досліджує еволюцію термінології словотвору в українських шкільних граматиках Галичини. У іншій своїй праці, опублікованій у монографії, авторка аналізує взаємодію між формою та змістом термінів, які використовувалися для опису препозитивних частин слова в галицьких шкільних граматиках.

- Дуда  Леся, канд. філ. наук, доцентка катедри українського прикладного мовознавства, досліджує особливості та частотність вживання багатокомпонентних жіночих імен у Львові в першій половині XX століття, використовуючи соціолінгвістичний підхід. У іншій своїй праці, «Лексикографічний опис іменникá Львова: соціолінгвістичний підхід (жіночі прості імена)», авторка розглядає лексикографічний опис іменника Львова, зосереджуючись на жіночих простих іменах з соціолінгвістичної перспективи.

- Мацюк  Галина, док. філ. наук, професорка катедри загального мовознавства, у роботі «Про модель мовних ситуацій з ознакою ‘депортація носіїв мови’: фрагмент із соціальної історії української мови в І Світову війну» аналізує вплив депортацій на розвиток української мови в період Першої світової війни. Також професорка у своїй статті «Антропонім як одиниця лексики української повсякденності в роки повномасштабної російської війни в Україні» досліджує використання антропонімів в українській мові в контексті повномасштабної російської агресії. Ще одна її стаття, «Курс на українізацію церкви. Чому він був неефективним в Українській Народній Республіці (УНР) 1917–1918 рр.?», розглядає причини неефективності політики українізації церкви в УНР на початку XX століття.

- Митнік  Ірена, dr  hab, професорка,  у співавторстві з Іриною Кононенко та Світланою Романюк у статті «Розвиток мовних компетенцій студентів кафедри україністики Варшавського університету» висвітлює питання розвитку мовних компетенцій студентів-україністів Варшавського університету. Вона також є авторкою статті "Ідентифікація української шляхти в джерелах XVI ст.", де досліджує способи ідентифікації української шляхти XVI століття.

- Трумко  Оксана, канд. філ. наук у статті «Модель батьківства: дискурс селянської сімʼї в художніх творах І. Франка» розглядає відображення моделі батьківства в контексті селянської родини. В іншій її статті, «Іван Франко → Ольга Хоружинська: особливості сімейної комунікації», аналізуються особливості сімейної комунікації між Іваном Франком та Ольгою Хоружинською.

- Чучвара  Адріана, доцентка катедри українського прикладного мовознавства у своїй праці «Засоби реалізації стратегічного наративу „війна на Сході України” в посланнях Глави УГКЦ Святослава (Шевчука)» аналізує мовні засоби, які використовує Глава УГКЦ для формування стратегічного наративу про війну на Сході України. У своїй статті «Щоденні воєнні звернення Глави УГКЦ: „Релігія” як сфера-джерело походження прецедентних феноменів» авторка досліджує роль релігії як джерела прецедентних феноменів у воєнних зверненнях Глави УГКЦ. Також опублікована стаття «Сутнісні ознаки стратегічних наративів у різномовних мас-медіа».

Обговорення та обмін досвідом. У рамках зустрічі відбулися жваві дискусії щодо представлених досліджень. Магістри-прикладники мали можливість обговорити з авторами монографій актуальні питання мовознавства, обмінятися досвідом та отримати цінні поради для своїх майбутніх наукових робіт.

Міжнародна співпраця. Зустріч підкреслила важливість міжнародної співпраці у сфері мовознавства. Учасники з різних країн обмінялися своїми поглядами на сучасні тенденції в мовознавстві та обговорили можливості для подальшої співпраці.

 Зустріч магістрів-прикладників з учасниками міжнародного мовознавчого проекту стала важливою подією для розвитку мовознавчої науки в Україні. Вона сприяла обміну знаннями, встановленню нових наукових контактів та надихнула молоде покоління мовознавців на подальші дослідження.